Роль батьків у формуванні
граматично правильної мови у дошкільників
«Мовлення дитини, таке чисте та безпосереднє, яким може бути лише гірське джерельце; воно таке романтичне і привабливе, яким буває чисте синє небо з розкиданими на ньому білими хмаринками; таке експресивне і вимогливе, як червоне сонце, яке встає з-за гір; таке насичене та несподіване, як травневий дощ. Дитяче мовлення – це веселкові фарби, якими дитина малює картину своєї первозданної природи.»
Шалва Амонашвілі
Мова – суто людський засіб спілкування. Це знакова система для передавання, приймання і використання інформації. Мова (зовнішня і внутрішня) є способом вираження мислення. Людська мова, на відміну від мови взаємодії тварин, оперує поняттями.
Мовлення – це акт використання людиною мови для спілкування. Мовне спілкування між людьми завжди здійснюється певною мовою і підкоряється її законам.
Мовлення – це дія та її продукт, це діяльність людей, воно завжди мотивоване – спричинене обставинами, ситуацією. Мовлення, в ідеалі, підкоряється нормі літературної мови. однак трапляються порушення норми, оскільки мовлення, на відміну від мови, – індивідуальне.
Мовленнєвий розвиток дитини починається і формується у ранньому дитинстві, в сім’ї, на прикладі мовлення рідних та близьких людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів…
Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя. (Забутьте про усілякі «мона», «зара», «зажди», «мольоцько», «келя»…..)
Уважно ставтесь до дитячих запитань! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові.
Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми!
Спілкуйтеся з малюком кожної вільної хвилини.
Сучасні умови життя, на жаль, не дозволяють батькам приділяти досить часу своїм дітям. Заробляння грошей, створення стабільності в сім’ї є пріоритетним завданням дорослого населення нашої країни. Швидкий темп життя, брак вільного часу віддаляють батьків від дітей.
А що ж робити, якщо дійсно немає достатньо часу для спілкування з дитиною, і вже тим більше для спільних ігор?
? Коли ви знаходите час для спілкування з дітками?
? Про що Ви говорили сьогодні по дорозі до дитсадочка?
? А коли забираєте своє кохане чадо до дому?
? Що цікавого було сьогодні? Що тебе розсмішило? (Відразу вмикається дитяча пам’ять, уява….)
Враховуючи той момент, що спілкування батьків з дітьми відбувається переважно по дорозі у дитячий садок і ввечері додому, пропоную вам кілька варіантів ігор, які не вимагають спеціальних педагогічних знань і допоможуть вам провести кілька дивовижних хвилин поруч з вашим малюком. Прогулянка – ідеальний час для спілкування з донечкою чи синочком. Ніхто не відволікає маму від дитини розмовами, не треба бігти на кухню, до пральної машини, телефону. Найближчі півгодини-годину ви нікуди не поспішаєте. Пограйте з малюком, згадайте своє дитинство, свої улюблені ігри. Спілкування – запорука розуміння. А адже так важливо навчитися розуміти один одного!
«Вивчаємо травичку і квіти»
Спільно з дитиною роздивляйтесь зростаючу травичку, відзначайте, що вона зелена, маленька. Знаходьте перші весняні квіти, називайте їх. Не вимагайте запам’ятовування назв рослин! Якщо ви самі будете вживати ці найменування в мовленні, дитина спочатку почне співвідносити словесне позначення з конкретною квіткою, а потім самостійно назве її.
Розгляньте квітку. Покажіть стебельце, листочки, пелюстки. Понюхайте квіточку.
Зверніть увагу дитини на квіти, що ростуть в квартирі, на дачі. Дозвольте їй полити, обприскати рослини.
У розмові з малюком використовуйте не тільки пряме запитання «Що це?» частіше задавайте непрямі запитання: «Чим ми будемо поливати рослини?», «У що ми поставимо квіти?» …..
Якщо дитина відповіла неправильно, підкажіть правильний варіант: «Ми будемо поливати рослини водою», «Ми поставимо квіти у вазу». Закінчення іменників і прикметників можна вимовляти чітко, перебільшено, щоб дитині було легше засвоювати граматичні категорії.
Спільно з дитиною роздивляйтесь які дерева ростуть навколо, згадуйте їх назви.
Розгляньте стовбур дерева, гілки, листя, коріння.
Розкажіть, якими вони бувають: високими, низькими, маленьким, товстими, кривими…
Візьміть листочок, розгляньте його, подуйте на нього, поспостерігайте, як він падає, кружляє.
Порахуйте дерева, що ростуть по дорозі, чітко промовляючи закінчення іменників.
Згадайте, якими вони бувають навесні, влітку, восени, взимку.
«Спостерігаємо за транспортом»
Порахуйте, скільки автомобілів, автобусів, тролейбусів зустрілося вам по дорозі.
Розкажіть, якими вони бувають?
Як їх можна назвати одним словом? (транспорт)
Згадайте скільки дверей, коліс у автобуса.
Який вид транспорту ви ще знаєте? (водний – човник, пароплав.., повітряний – літак…, наземний – машина, велосипед….)
«А будинки бувають різні…»
Розгляньте будинки навколо вас. Які вони бувають?
Дерев’яні, цегляні, одноповерхові, п’ятиповерхові…, високі, низькі, красиві і ….
Згадайте, на якому поверсі ви живете?
Скільки поверхів над вами, під вами?
Порахуйте скільки вікон на вашому поверсі, в будинку?
Найкраще розвивати мовні навички у вільному спілкуванні з дитиною, у творчих іграх. Діти, захоплені задумом гри, не помічають того, що вони вчаться, хоча їм доводиться долати труднощі при вирішенні завдань, поставлених у ігровій формі.
Більшість ігор на вулиці не вимагають спеціального обладнання і підготовки, однак розвивають моторику, слухову і зорову увагу, мислення, словниковий запас і зв’язне мовлення.
Дуже хотілося б, щоб слово жило, трепетало у свідомості дитини, щоб воно стало для неї інструментом, за допомогою якого вона опановує знання.