Базовий компонент дошкільної освіти – це Державний стандарт дошкільної освіти, у якому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6(7) років; подано кінцеві показники набутих дитиною життєвих компетенцій перед її вступом до школи. Базовий компонент орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладення в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь. Виконання вимог БКДО обов’язкове для всіх учасників освітнього процесу, кожного ЗДО.
Освітня лінія «Особистість дитини»
- Модель здоров’язбережувальної компетенції дитини старшого дошкільного віку
– усвідомлює цінність здоров’я, його значення для повноцінної життєдіяльності;
– володіє елементарними знаннями про основні чинники збереження здоров’я;
– розуміє значення рухової діяльності, загартування, щоденної ранкової гімнастики, плавання, масажу, правильного харчування, гігієни тіла для зміцнення здоров’я; володіє найпростішими навичками загартування, проявляє до них інтерес; бере участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах;
– дотримується правил здоров’язбережувальної поведінки;
– знає про вплив основних природних чинників на стан здоров’я організму;
– визначає та правильно називає частини тіла та основні органи, їх функції;
– розуміє, що шкідливо, а що корисно для організму;
– позитивно ставиться до антропометрії, медичних обстежень, профщеплень;
– орієнтується в призначенні органів чуття, дотримується правил їх охорони;
– усвідомлює різні етапи життєвого шляху людини – народження, дитинство, юність, зрілість, старість;
– має елементарне уявлення про статеву належність, орієнтується в ознаках своєї статі, з повагою ставиться до протилежної статі;
– знає правила безпечного перебування вдома, в дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому та спортивному майданчиках;
– орієнтується в правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами;
– знає правила пожежної та електробезпеки, номер виклику пожежної служби 101;
– знає та дотримується правил дорожнього руху, користування транспортом, називає основні дорожні знаки;
– знає правила поведінки у критичній ситуації, номери виклику міліції – 102, швидкої допомоги – 103, газової служби – 104;
– розрізняє ознаки здоров’я та нездоров’я – хвороби; орієнтується в показниках здоров’я та ознаках захворювання;
– знає про існування різних захворювань, співчуває хворим одноліткам;
– називає основні продукти харчування, відрізняє корисну їжу від шкідливої;
– називає основні корисні напої, знає про їх значення для організму;
– розуміє значення води для здоров’я, орієнтується в ознаках спраги та голоду;
– дотримується розпорядку дня та культури харчування;
– самостійно користується основними індивідуальними гігієнічними засобами та предметами догляду за тілом;
– виконує комплекс вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості;
– володіє основними рухами (ходьбою, бігом, стрибками, метанням, киданням, повзанням, лазінням), виконує загальнорозвивальні вправи з предметами та без них з різних вихідних положень, докладає вольових зусиль у руховій діяльності;
– диференціює поняття «безпечне», «небезпечне»; дотримується правил безпеки життєдіяльності.
- Модель особистісно-оцінної компетенції дитини старшого дошкільного віку
– здійснює елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення);
– має свої уподобання, прихильності, інтереси; знає, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення, пояснити свою думку;
– орієнтується в основних емоціях і почуттях; диференціює добро і зло;
– адекватно реагує на різні життєві ситуації, намагається стримувати негативні емоції; співвідносить характер емоційної поведінки з її наслідками для тих, хто поряд; передає свої почуття мімікою, жестами, словами;
– передбачає результати своєї діяльності, знає їх значення для себе та інших; усвідомлює свою відповідальність за вчинене;
– здатна досягати поставленої мети;
– має певну думку про себе, може сформувати узагальнене судження про себе;
– розуміє, що власне ім’я вказує на її індивідуальність, статеву належність; радіє своєму імені, усвідомлює, що прізвище та ім’я по батькові вказують на належність роду, своєї родини, з її традиціями та звичаями;
– порівнює себе з іншими; співвідносить свої домагання з можливостями, успіхами та невдачами;
– орієнтується у власних чеснотах і вадах, проявляє самоповагу, елементарну гідність, впевненість у своїх можливостях;
– усвідомлює і переживає своє минуле та сьогодення, орієнтується у майбутньому, пов’язує з ним свої елементарні плани; може назвати основні ознаки різних вікових періодів (дитинство, юність, зрілість, старість);
– пов’язує із сьогоденням і майбутнім переважно позитивні зміни та події;
– розуміє, що самовихваляння є негативним проявом, який зачіпає гідність інших; ü орієнтується у своїх основних правах і обов’язках, усвідомлює їх значення та відмінності; ü здатна до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях.
Освітня лінія «Дитина в соціумі»
- Модель родинно-побутової компетенції дитини старшого дошкільного віку
– усвідомлює зміст понять «сім’я», «сімейні традиції», «рід», «родина»;
– знає про сімейні обов’язки кожного члена сім’ї;
– поважає та шанобливо ставиться до кожного члена сім’ї;
– розуміє, що батьки – найрідніші люди, які доглядають та виховують своїх дітей, ставляться до них з любов’ю, повагою і турботою;
– знає, що рідні брати і сестри – це діти, народжені одними батьками;
– дбає про рідних братів-сестер, дослухається до старших, опікується молодшими;
– знає, що бабуся і дідусь – це батьки тата чи мами, шанобливо ставиться до них,піклується про їхнє здоров’я;
– дотримується правил сімейного співжиття, намагається виконувати свої обов’язки, підтримувати порядок у помешканні;
– співчуває хворим членам родини, надає посильну допомогу;
– знає, що родина об’єднує всіх родичів матері і батька;
– проявляє інтерес до спільних родинних справ, свят, зустрічей, фото – та фільмотек;
– бере участь у складанні історії роду, веденні родовідного дерева;
– помічає зовнішню та внутрішню схожість і несхожість з рідними;
– проявляє чуйність та уважність, прагне бути причетною до спільних турбот і проблем сім’ї;
– вміє підтримувати доброзичливі, дружні, довірчі стосунки у родинному колі, проявляти любов і турботу про рідних та близьких.
- Модель соціально-комунікативної компетенції дитини старшого дошкільного віку
– вирізняє знайомих людей серед дорослих і дітей (друзі, товариші, сусіди, співробітники батьків, працівники дошкільного закладу тощо), привітно вітається, проявляє готовність і здатність доброзичливо спілкуватися з ними;
– вміє вислухати, відповісти на запитання, відгукнутися на прохання, пропозицію;
– відкрита для контактів з дорослими людьми різного віку, статі національності, соціального статусу;
– розуміє, що дорослі люди володіють професіями, працюють, мають свої сім’ї, виховують дітей та турбуються про своїх батьків;
– шанобливо ставиться до людей похилого віку;
– розуміє, що чужі – це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири у транспорті, відвідувачі магазину, глядачі театру тощо); поводиться з ними обережно, стримано, чемно;
– у разі небезпеки (загубилася у натовпі, заблукала в магазині чи іншому людному місці) може звернутися по допомогу до незнайомої людини(водія, контролера, охоронця магазину, міліціонера тощо);
– виконує елементарні правила самозбереження: не бере від незнайомців солодощі, іграшки, не зваблюється пропозицією покататися на машині, не розповідає чужим про себе, свою сім’ю, родину, місце проживання тощо;
– здатна знаходити контакт з різними за віком дітьми, взаємодіяти і спілкуватися;
– прагне брати участь у спільній справі (грі, продуктивній діяльності), ділиться своїм досвідом, прагне бути корисною;
– володіє правилами поведінки у грі і в конфліктній ситуації;
– може визнати свою провину, поступитися власними інтересами;
– знає та використовує правила мовленнєвого етикету;
– знає, що група – це об’єднання багатьох дітей чи дорослих; обізнана з віковими групами дітей в дитячому садку (молодша, середня, старша);
– розуміє, що дружба – це прояв взаємної довіри, відданості, поваги між людьми; дружбою треба дорожити, а друга берегти; відповідно будує стосунки з однолітками;
– має уявлення про державу, її символи, народ, національні особливості українців; орієнтується в тому, що кожна країна має свою територію, на якій проживають люди з різним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо; вони мають свою культуру, звичаї, мову; розуміє поняття людство, народ, нація;
– розуміє, що всі народи світу хочуть жити в мирі і мати щасливе життя;
– обізнана з різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді люди, літні люди тощо); вміє дотримуватися морально-етичних норм спілкування з ними, обирати відповідні способи спілкування у різних життєвих ситуаціях, співпереживати, співчувати, допомагати іншим тощо;
– дотримується норм спілкування; має сформовані уявлення про доброту, гуманність, щирість, чуйність, чесність, справедливість як важливі риси людини.
Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»
- Модель природничо-екологічної компетенції дитини старшого дошкільного віку
– має загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, яка має форму кулі (глобус) та складається з повітря, суші (материки, острови) і води (океани, моря, річки, озера);
– знає про значення повітря для всього живого на Землі (людей, тварин, рослин); розрізняє ознаки повітря (холодне, тепле, гаряче, вологе, сухе); усвідомлює, що вітер – це рух повітря; він може бути сильний, слабкий, поривчастий, корисний і шкідливий;
– має уявлення про сушу – тверду поверхню, яка має різну форму (рівнини, пагорби, гори, яри); має уявлення про грунт – родючий шар поверхні Землі; корисні копалини, які знаходяться в надрах Землі (вугілля, газ, нафта, каміння, глина тощо) та їх значення для людини;
– розуміє значення води та поживних речовин для життя рослин, тварин, людей; знає, що її використовують для вироблення енергії для освітлення та опалення будівель, господарських побутових потреб, проведення гігієнічних процедур тощо; знає, що вода знаходиться у річках, озерах, морях, океанах, льодовиках та під землею; в океанах та морях вода солона, а в озерах та річках прісна;
– розрізняє стани води (рідкий, твердий, газоподібний – пара);
– має уявлення про посуху, що є наслідком відсутності дощів на певній території впродовж тривалого часу і призводить до висихання грунту, загибелі рослин, ускладнення життя та харчування людей і тварин;
– має уявлення про природні явища на Землі та сезонні зміни в природі (стан погоди, рослин, поведінка тварин); називає всі пори року, їхні прикмети, характерні ознаки; вміє вести календар погоди і природи;
– знає, що хмари рухає вітер, а хмарне небо віщує зміну погоди ( з хмар вода випадає дощем, зливами, градом);
– знає, що зливи супроводжуються вітром, блискавками, громом, а після грози може з’явитися веселка; вміє безпечно поводитися під час грози;
– розуміє, що град – це льодові кульки, які можуть зашкодити рослинам, тваринам, людям, будівлям; блискавка може бути небезпечною для людей, тварин;
– знає, що взимку з хмар випадає сніг, називає його властивості (сухий, вологий, холодний, пухкий, крихкий, липкий, м’який, пористий); розуміє значення снігового покриву для рослин і тварин; має уявлення про заметіль, хуртовину, ожеледицю, їхній вплив на стан природи;
– знає, що навесні річки можуть виходити з берегів через стрімке танення снігу та криги;
– вміє правильно одягатися та безпечно поводитися під час несприятливої зимової погоди;
– має уявлення про шторм (буря на морі чи океані), що супроводжується сильним поривчастим вітром, високими хвилями;
– орієнтується в основних властивостях вогню – корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних (швидко поширюється і знищує все на своєму шляху); знає, що пожежу може спричинити блискавка чи необережне поводження людини з вогнем (багаття в лісі, несправні побутові прилади тощо);
– володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем;
– має елементарні уявлення про землетрус – коливання поверхні Землі різної сили (слабке, сильне), яке може зруйнувати споруди, спричинити загибель людей;
– має уявлення про те, що виверження вулканів супроводжується викидом на поверхню Землі попелу та розпеченої лави;
– розрізняє і називає найпоширеніші у своїй місцевості: дерева, кущі, трави, дикорослі і культурні рослини, ягоди, гриби;
– має уявлення про лікарські рослини, їх лікувальні властивості;
– знає будову рослин, їх значення у житті людей і тварин; усвідомлює, що потрібно для їх росту (світло, вода, поживний грунт); разом з дорослим вирощує рослини і доглядає за ними;
– орієнтується в тому, що рослини живуть у природному та спеціально створеному середовищі (оранжереї, теплиці, ботанічні сади);
– розрізняє найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримується правил безпеки щодо них;
– розрізняє і називає найпоширеніших тварин: молюсків, павуків, комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів;
– орієнтується в особливостях зовнішньої будови тварин, їх живлення, пересування, захисту, поведінки; знає місце їхнього існування (ліси, луки, водойми, степи, гори, ставки, акваріуми), облаштування житла, значення в природі та житті людей; разом з дорослими вміє доглядати тварин; знає про корисні та шкідливі для здоров’я людини та господарювання рослини і тварини;
– розуміє, що природне довкілля змінюється внаслідок людської діяльності; має уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи для збереження та відновлення рослин і тварин, які зникають;
– має уявлення про Всесвіт – це безліч зірок, планет та може назвати деякі з них;
– має елементарні знання про Сонячну систему, в центрі якої є Сонце – джерело світла і тепла; має уявлення, що Земля робить один оберт навколо Сонця за рік, внаслідок чого по різному освітлюється і нагрівається сонячними променями, що зумовлює сезонні зміни;
– знає, що Місяць – супутник Землі, що має форму кулі і його добре видно у вечірні і нічні години;
– знає, що побачити зорі, планети, Місяць можна за допомогою телескопів; володіє елементарною інформацією про можливості вивчення Всесвіту за допомогою супутників, космічних кораблів, станцій;
– знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природо-користування, чистоти природного довкілля, ощадного використання природних багатств.
Освітня лінія «Мовлення дитини»
- Модель мовленнєвої компетенції дитини старшого дошкільного віку
- фонетична компетенція:
– чітко вимовляє всі звуки рідної мови, розрізняє близькі та схожі звуки до орфоепічних норм; має розвинений фонематичний слух, що дає змогу диференціювати фонеми, темп та гучність мовлення, наголос;
– оволодіває мовними та немовними засобами виразності (міміка, жести тощо);
– здійснює звуковий аналіз слів; розрізняє голосні, приголосні, тверді, м’які звуки, наголос у словах; розрізняє слова: «звук», «буква», «слово», «склад», «речення»;
– складає речення, виділяє послідовність слів у реченні, складів та звуків у словах.
лексична компетенція:
– оперує узагальнювальними словами різного порядку (овочі, меблі, одяг тощо);
– називає ознаки, якості, властивості предметів, явищ, подій;
– вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти;
– знає прислів’я, приказки, утішки, загадки, скоромовки;
– володіє формами мовленнєвого етикету (привітання, прохання, вибачення, подяка та ін.); легко спілкується з дорослими та дітьми;
– має збалансований словниковий запас.
граматична компетенція:
– вживає (неусвідомлено) граматичні форми рідної мови згідно із нормами граматики (рід,число, відмінок, дієвідміна, кличний відмінок тощо);
– узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами; створює нові слова (за допомогою суфіксів, префіксів, споріднені і однокореневі);
– вживає різні за складністю типи речень (прості, складні, складнопідрядні, складносурядні).
діалогічна компетенція:
– ініціює та підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях;
– відповідає на запитання і звертається із запитаннями;
– дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету;
– ввічливо ставиться до співрозмовника, враховує його емоційний стан.
монологічна компетенція:
– складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді – роздуми, етюди повідомлення та ін.); переказує художні тексти;
– висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, персонажів літературних творів;
– володіє навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв’язного мовлення.
мовленнєва компетенція:
– адекватно і доречно спілкується рідною мовою в різних життєвих ситуаціях, використовуючи як мовні, так і немовні та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості; стежить за своїм мовленням та інших, виправляє помилки.
комунікативна компетенція:
– вдається до комплексного застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації в конкретних соціально-побутових ситуаціях; проявляє ініціативність, стриманість у спілкуванні, культуру мовленнєвої комунікації.
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
- Модель сенсорно-пізнавальної компетенції дитини старшого дошкільного віку
– знає назву сенсорних еталонів: колір, форма, величина (їх види, ознаки, властивості);
– називає кольори та їх відтінки (червоний, зелений, синій, жовтий, коричневий, голубий, салатовий, фіолетовий, оранжевий, рожевий, чорний, білий, сірий);
– розрізняє і називає геометричні фігури: об’ємні (куля, куб, циліндр, конус, піраміда тощо), площинні (квадрат, круг, трикутник, прямокутник, ромб, овал, багатокутник тощо);
– вміє порівнювати предмети за кольором, формою, величиною; виділяє в них схожі та відмінні ознаки;
– розрізняє і називає властивості та якості предметів (гладкий, шорсткий, м’який, твердий, металевий, дерев’яний, скляний, пластмасовий, бавовняний, теплий, холодний тощо);
– класифікує предмети та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками; оперує назвами множин (посуд, іграшки, одяг, взуття, тварини, рослини, меблі, книги тощо);
– вміє будувати ряд об’єктів та предметів у порядку зростання чи зменшення певної ознаки (високий – вищий – найвищий, найвищий – нижчий – найнижчий; низький – вищий – найвищий, високий – нижчий – найнижчий та ін.) та за їх розміщенням (далеко – ближче – найближче, близько – дальше – найдальше, найдальше – ближче – найближче; високо – вище – найвище; низько – вище – найвище; найвище – нижче – найнижче);
– орієнтується в просторі, визначає своє місцезнаходження відносно об’єктів та предметів (далеко – близько, вгорі – внизу, ліворуч – праворуч, вперед – назад, попереду – позаду, зверху – знизу; всередині, біля, під, над тощо);
– орієнтується у часі, позначає словами сенсорні еталони часу (вчора, сьогодні, завтра, раніше, пізніше, скоро тощо);
– орієнтується в зошиті, на аркуші паперу та книги;
– встановлює причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи та в соціальному довкіллі; виявляє інтерес до довкілля та самої себе;
– спостережлива, кмітлива, допитлива, робить спроби самостійно дійти висновків, радіє зі своїх відкриттів; може докладати розумових зусиль;
– планує свою пізнавальну діяльність; в разі необхідності може змінювати свої плани і поведінку;
– виявляє інтерес до дослідницько-пошукової діяльності;
– працює з моделями, схемами, умовно-символічними зображеннями.
- Модель математичної компетенції дитини старшого дошкільного віку
– має уявлення про натуральний ряд чисел, усвідомлює зміст понять: «число», «цифра», «лічба», «рахунок»; ü лічить в межах 10 в прямому та зворотному порядку, від заданого числа, вживає кількісні та порядкові числівники;
– знає цифри від «0» до «9», співвідносить їх з відповідною кількістю предметів;
– має уявлення про склад числа з одиниць та двох менших (у межах 10), визначає суміжні числа;
– встановлює числову рівність, нерівність, визначає відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж», на 1/2 одиниці більше/менше;
– знає знаки «плюс» (+), «мінус» (-), «дорівнює» (=), співвідносить їх з діями додавання і віднімання;
– обізнана із структурою арифметичної задачі, вміє розв’язувати задачі та приклади на додавання та віднімання в межах 10;
– порівнює предмети за висотою, шириною, довжиною, товщиною, вагою, загальною величиною, класифікує їх за цими ознаками;
– володіє знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), об’єму (літр); має навички вимірювання умовною міркою;
– розпізнає геометричні фігури, знає їхні назви, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об’ємні: куля, куб, циліндр, конус); знаходить подібні форми у навколишніх предметах; вміє складати орнаменти, малюнки з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором;
– орієнтується у розташуванні предметів і об’єктів у просторі (близько, далеко, ліворуч, праворуч, посередині, вгорі, внизу, попереду, позаду, під, над, біля); визначає відстань, вживаючи поняття: далеко – близько, поруч – далі;
– визначає розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета; орієнтується на площині аркуша паперу, книжки;
– визначає, встановлює часову послідовність подій, вживає слова «вчора», «сьогодні», «завтра», «раніше», «пізніше», «зараз», «спочатку», «тепер», «давно», «скоро»;
– володіє часовими поняттями (на світанку, в сутінках, опівдні, опівночі, доба, тиждень, місяць, рік);
– знає частини доби (ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяці (назви 12 місяців), пори року;
– орієнтується у часі за допомогою календаря та годинника, визначає час за годинником, знає що година складається з хвилин; тривалість години, хвилини, секунди;
– володіє прийомами узагальнення, класифікації, порівняння, зіставлення; застосовує логіко-математичні вміння в повсякденному житті.
Освітня лінія «Гра дитини»
- Модель ігрової компетенції дитини старшого дошкільного віку
– проявляє інтерес до ігрової діяльності, радіє можливості пограти;
– використовує власний досвід для створення ігрових задумів, реалізує в них свої пізнавальні, соціальні, моральні, етичні потреби;
– у грі відтворює знання про моральні уявлення, задовольняє інтерес до навколишнього, творчо відображає діяльність, взаємини дорослих;
– бере участь у різних видах ігор (сюжетних, конструкторсько-будівельних, режисерських, театралізованих, дидактичних, словесних, рухливих зі співом і діалогом, інтелектуальних, українських народних); знає їхні характерні особливості;
– грається на самоті, об’єднується з однолітками для втілення ігрового задуму; охоче грається разом з дітьми або дорослими, вміє налагоджувати партнерські стосунки; зважає на думку інших, радіє спільному успіху;
– дотримується рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування;
– здатна урізноманітнювати ігровий сюжет (відображати події з особистого життя, людей з найближчого оточення); може виконувати роль за себе та іншого персонажа (реального чи уявного);
– вносить зміни у перебіг знайомої гри з правилами (ускладнення, варіації основних дій і правил, збільшення або зменшення кількості учасників, заміна ігрової атрибутики тощо); контролює виконання правил усіма учасниками гри;
– проявляє самостійність у виборі гри, раціонально використовує предметно-ігрове середовище для реалізації ігрових задумів;
– вміє планомірно розглядати предмети і споруди, помічати їхні співвідношення за розмірами, формами, розташуванням; грає з різними конструкторами (зокрема LEGO), природним і штучним матеріалами;
– створює власні роботи за зразком, умовою, задумом; добирає необхідний матеріал, деталі; застосовує різні способи створення будівлі та елементи оздоблення;
– вміє послідовно і злагоджено діяти з іншими учасниками гри; здатна аналізувати результати власної та спільної діяльності (гри);
– знає, впізнає і називає різні види іграшок (образні іграшки; іграшки, що відображають тварин і птахів; сенсорно-дидактичні; українські народні; конструктивно-будівельні; спортивні; іграшки-саморобки; настільно-друковані);
– використовує в іграх різноманітні іграшки, предмети-замінники, атрибути, різні матеріали відповідно до призначення, змісту;
– бережливо ставиться до іграшок, підтримує порядок в ігровому куточку;
– усвідомлює, що в грі є обов’язки: діяти згідно з правилами, справедливо розподіляти ролі та іграшки, узгоджувати свої інтереси з іншими;
– самостійно визначається із сюжетом гри, засобами виразності, змістом ігрових дій, вибором іграшок; проявляє творчість, імпровізацію, пропонує оригінальні ідеї для поліпшення гри; обирає для гри безпечне місце та атрибути.
Освітня лінія «Дитина у світі культури»
- Модель предметно-практичної компетенції дитини старшого дошкільного віку
– оперує поняттям «житло», має уявлення про традиційне українське житло;
– розрізняє інтер’єри міської квартири та сільської оселі (хати);
– розуміє роль житла в житті людини, взаємозв’язок між потребами людини в теплі, світлі, воді та функціонуванням різних технічних комунікацій і відповідних установ;
– цінує атмосферу рідної домівки; усвідомлює, що затишок і порядок в оселі залежать від мешканців; самостійно впорядковує свої власні речі, іграшки тощо;
– усвідомлює, що для життя людини потрібні предмети побуту і вжитку;
– оперує узагальнювальними поняттями: «меблі», «білизна», «побутові прилади», «посуд», «знаряддя праці» тощо;
– називає основні технічні засоби та побутове приладдя, що використовується в домашньому господарстві; знає правила користування та безпечного поводження з ними;
– знаходить в предметному довкіллі знайоме і незнайоме; визначає схоже і відмінне, безпечне і небезпечне; цінує сімейні реліквії, отримані в спадщину;
– називає домашню адресу (населений пункт, вулиця, номери будинку, квартири); – знає назви вулиць, прилеглих до її будинку; визначає місцезнаходження дитячого садка, школи, магазину, аптеки, поліклініки, стадіону, пояснює, як до них дістатися;
– знає, що вулиця поділяється на проїзну та пішохідну частини; обізнана з правилами дорожнього руху та керується ними;
– називає різні види транспорту, їхнє призначення, характерні особливості;
– має елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, засобів пересування та зв’язку, продуктів харчування, гігієни, оперує їхніми назвами;
– проявляє ціннісне ставлення до результатів людської праці, розуміє її необхідність і мотивацію, зв’язок з життєвими потребами, станом здоров’я;
– обізнана з працею дорослих; знає і називає багато професій у різних сферах діяльності людини;
– охоче займається предметно-практичною діяльністю, активно долучається до самообслуговування, праці в природі, господарсько-побутової праці, трудових доручень; дістає задоволення від колективної праці; прагне довести розпочату справу до завершення;
– вміє визначати мету, завдання та прогнозувати кінцевий результат праці, узгоджувати власні дії з діями партнерів; добирати прийоми роботи, знаряддя праці, матеріали; обізнана з властивостями матеріалів, технологією їх використання;
– намагається відійти від зразка, проявляє фантазію, винахідливість; здатна оцінити результат своєї роботи та роботи однолітків, виправити помилки; бережно ставиться до рукотворних виробів (власних та інших дітей);
– дотримується правил безпечної діяльності;
– володіє елементарними економічними поняттями; має уявлення про ощадливе ведення домашнього господарства; ощадливо ставитися до речей, грошей;
– розрізняє соціальні ролі: «покупець», «продавець»; поняття «гроші», «товар», «заощадливий», «недбайливий»;
– використовує різні предмети за призначенням; бережливо до них ставиться, дотримується умов догляду за ними та зберігання.
- Модель художньо-продуктивної компетенції дитини старшого дошкільного віку
– сприймає та усвідомлює мистецтво як результат творчої діяльності людини;
– сприймає твір мистецтва (образотворчого, музичного, танцювального, театраль-ного, літературного) цілісно, елементарно аналізує засоби художньої виразності;
– яскравість образу пов’язує з кольором, формою, пропорціями, звуками, ритмами, динамікою, темпами, рухами, мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами;
– проявляє ціннісне ставлення до українських мистецьких традицій, фольклору, творів художників, композиторів, музикантів, письменників; творчості співаків, танцюристів, режисерів, акторів;
– називає прізвища, твори улюблених вітчизняних та зарубіжних митців, пригадує їхній зміст, порівнює твори;
– вирізняє українське декоративно-прикладне мистецтво (петриківське, васильківське, київське, опішнянське, косівське, ужгородське), своєрідність українських пісенних жанрів (колискові, колядки, щедрівки, заклички), музично-танцювальних (гопак, гуцулка, полька, коломийка, хоровод);
– виокремлює жанри народного, класичного і сучасного вітчизняного та світового мистецтва: портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий; пісню, марш, танець; спектакль у ляльковому, музично-драматичному, балетному театрі; казку, вірш, оповідання;
– проявляє інтерес до різних видів візуального мистецтва: декоративно-прикладного, живопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну;
– відображає власні життєві враження, почуття, навички в образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні;
– володіє технічними прийомами роботи з різними матеріалами, елементарною художньою майстерністю; створює образи різними засобами і техніками, творчо застосовує виражальні можливості лінії, кольору, композиції, ритму та реалізації творчого задуму; застосовує дизайнерські вміння у грі та побуті; фантазує, експериментує, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи та створюючи нові форми;
– має уявлення про вокальну та інструментальну музику, основні музичні жанри (пісню, марш, танець); охоче слухає та оцінює музичні твори; виразно співає дитячі пісні; володіє елементарною технікою виконання хороводів, танців, музичних ігор, рухів; відтворює на дитячих музичних інструментах прості ритмічні мелодії;
– має досвід індивідуального та колективного виконання твору; творчо співпрацює з дітьми і дорослими заради успіху в музично-театралізованих розвагах і святах;
– орієнтується в основних видах театрального мистецтва; виражає особисту позицію, має інтегровані навички перевтілення у сценічний образ (позитивний, негативний), створює його за допомогою експресивних засобів (мовлення, міміки, жестів, рухів, музики, танців, співів); запам’ятовує сюжетну послідовність спектаклю, своєчасно включається в дію; творчо застосовує художньо-мовленнєвий і музично-пластично-пісенний досвід у театралізації гри, сценки, самостійно вигаданої казки, творів інших літературних жанрів;
– цілісно відтворює зміст поетичного та прозового творів; виражає особисту позицію; вирізняє зачин, основну частину, кінцівку, повтори в казці, оповіданні;
– уміє декламувати вірші напам’ять, переказувати українські народні казки, застосовувати усну народну творчість в іграх, інсценуванні, розвагах, фольклорних святах; вдається до римування, словотворчості, змінює і продовжує казки, оповідання, надаючи їм гуманного змісту; має навички образного мовлення.