Консультація “Займайтеся зі своїми дітьми і вони будуть вдячні вам!”

Займайтеся зі своїми дітьми і вони будуть вдячні вам!

 

 

   Рух пальців і кистей рук дитини мають на її розвиток особливий вплив. Як ви пам’ятаєте, у немовлятка кисті завжди стиснуті в кулачки, і якщо дорослий вкладає свої вказівні пальці в його долоні, дитина їх міцно стискає.Значення хапального рефлексу дуже велике і полягає воно у здатності дитини не випускати з рук той чи інший предмет. Цей рефлекс перетворюється в уміння хапати і відпускати.

Про вплив мануальних (ручних) дій на розвиток мозку було відомо ще в II столітті до нашої ери  у Китаї. У цій країні поширені вправи долонь з кам’яними і металевими кульками. Популярність цих занять пояснюється Їх оздоровчим і тонізуючим ефектом, що вони справляють на організм. Регулярні вправи з кульками поліпшують пам’ять, розумові здібності дитини, усувають її емоційну напругу, поліпшують діяльність серцево-судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. У Японії широко використовують вправи для долонь і пальців з грецькими горіхами.

Фахівці стверджують, що ігри за участю рук і пальців (на зразок нашої «Сороки – ворони» тощо) сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи. Фахівцями нашої народної педагогіки створені дитячі ігри, забавлянки  – «Ладушки, ладусі», «Сорока – ворона», «Куй, куй чобіток», «Іде коза рогата» та інші, їх значення досі недостатньо осмислено дорослими. Переважна більшість батьків вважають, що ці ігрові заняття лише розважають, а не, скажімо, розвивають, оздоровлюють. Насправді ж дослідження вітчизняних фізіологів підтверджують зв’язок розвитку рук із розвитком мозку.

Праці видатних фізіологів довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності, розвитку мовлення. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить — розвивати мову дитини. Дослідник М. М. Кольцова у своїй праці вказує, що кожен палець руки має доволі широке представництво в корі великих півкуль мозку. Розвиток тонких рухів пальців рук передує появі артикуляції складів. Завдяки розвитку пальців у мозку формується проекція «схеми людського тіла», а мовленнєві реакції перебувають в прямій залежності від тренованості пальців.

Знайомство з пальчиковою гімнастикою та пальчиковими іграми слід розпочинати із самого раннього дитинства. Їх можна проводити з музикою. Музичні пальчикові ігри розвивають дрібну моторику рук, мову, музичний слух, почуття ритму, допомагають майбутнім школярам оволодіти навичками письма. Враховуючи оздоровчий вплив на організм кожного з пальців, допомагайте дитині координовано і спритно маніпулювати пальчиками.

 

 

 

            «Гра з машиною»

Дорослий пропонує дитині погратися з машиною. Дитина возить її і гуде: «Бі – бі – бі!». Тоді дорослий дає малюку різні за величиною машини, пропонуючи показати як гуде велика і маленька машини, повторює найкращі співвідношення звуків, які відрізняються за висотою.

 

«Гра з пташкою»

Дитині пропонують іграшкові пташки різні за розмірами. Дорослий просить показати, як співає кожна пташка на склад «ку–ку» (так, щоб звучання змінювалося за висотою, відповідно величині іграшки).

«Гра з коником»

Дорослий просить дитину показати, як скаче маленька конячка, промовляючи «цок–цок» в різному темпі і ритмі. Дати пояснення: конячка спочатку скаче швидко (поспішає), а потім повільно (втомилася).

 

«Колискова ляльці»

Дорослий пропонує дитині поколихати ляльку, наспівуючи їй колискову на склад «баю». Сам слухає і підспівує, закріплюючи створену дитиною інтонацію. Бажано включити або заспівати ніжну колискову. Зверніть увагу дитини на те, які ніжна та спокійна мелодія у колискової. Під цю мелодію засинають не тільки дітки, а і ляльки, пташки, тваринки. Колискова – це мамина пісенька перед сном.

          Запропоновані ігри є першочерговим кроком у формуванні музичнотворчих здібностей дитини. На цьому етапі ставиться мета: розвивати у дітей орієнтацію в різних якостях музичного звуку через гру, де дитина комбінує музикальні звуки, які відрізняються за висотою, тривалістю, динамікою.

          Форми роботи батьків з дітьми для активізації музичних здібностей.

  1. Попроситидитину заспівати самостійно, знаходячи то високі інтонації (співає маленька зозуля, нявкає кошенятко), то більш низькі (співає велика зозуля, киця ).
  2. Співати своє ім’я (та другі імена) на двох звуках, передаючи різні інтонації.
  3. Вести співочу перекличку. Дорослий співає: «Аня, де ти?». Дитина відповідає: «Я тут». Потім почергово змінюються, придумуються нові інтонації.
  4. Імпровізувати мотив з двохтрьох звуків на склади «ляля», дорослий тадитина придумують свій мотив. Йде змагання: хто більше придумує поспівок.
  5. Закінчи мелодіюабопридумай свою пісеньку на вірш,який подобається.

«Танець троянди» ля дітей 5 – 6 років)

Запропонуйте дитині гру. Під красиву мелодію (грамзапису чи власний спів) виконати танець тендітної квітки – троянди. Дитина сама придумує до нього рухи. Раптово музика зникає. Це порив північного вітру (заморозив прекрасну троянду). Дитина завмирає у любій, придуманій нею позі. Чим краще уява, тим цікавіші рухи танцю і поза замерзлої троянди.

«Хто краще?» (для дітей 5 – 6 років)

Гра розвиває уяву і творчість у рухах.

Запропонуйте дитині придумати танець під знайому музику. Це може бути сучасний шлягер або щось мелодійне і спокійне. Характер рухів повинен відповідати музиці, що звучить. Позмагайтеся з дитиною: чий танок буде досконалішим, чії рухи будуть цікавіші і виразніші.

 

         Музично-ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично-ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища навколишнього середовища, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття – розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфера дитини, творчі здібності, які дають можливість створювати красу самостійно.

Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, пошуків способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у батьків та вихователів виникають необмежені можливості у створені умов для прояву та розвитку творчих навиків дитини, і тому така гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності всановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання (дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико-естетичних ідеалів) і самоствердження (заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттві та силу творчой енергії) дітей.

Музична гра дає можливість дитині відчувати світ серцем, пізнавати його розумом.

Музична гра може бути однією з форм організації навчання, методом набування та закріплення знань, засобом виховання морально-вольових якостей дитини.

Рекомендую батькам пригадати, або вивчити та грати з дітьми в такі музичні ігри, як «Подоляночка», «Диби, диби, ди!», «Ой, Василю, товаришу!», «Садівник і козенята», «Впізнай за голосом», «Гуси-лебеді» тощо.

 

        Приємного проводження часу з вашими дітьми!